Как крокодил солнце проглотил

І не тільки сонечко проковтнув, а ще й полив зверху чи то Поділ, чи Труханів острів:)

 І взагалі, був дуже задоволений)))

Як і ми)))

Чого і вам бажаєм!)))

"Бабусин" матусин килимок

Ось Юля спитала, куди ми діваємо залишки ниток. Покажу, як я утилізувала свої))).
Надивившись в інтернеті гарних килимків з порізаного трикотажу, наштовхнулась на блог однієї одеської рукодільниці, яка розповіла, як сплести більш тонкий килимок.
Порізала старі  спортивки (їх одних і вистачило для основи), і обв"язала гачком простими стовпчиками. Він легенький, м"який і теплий, дуже гарно переться й швидко сохне. Я використала залишки вовни й напіввовни, зовсім малесенькі клубочки. У тієї рукодільниці килимки були ще веселіші, з різнобарвної бавовни. На жаль, той блог в мене загубився...
Килимок в діаметрі 68 см., доня його обожнює.

Килимок у нас є ще один, більшенький, якось покажу)))
В мене ще одна ідея є, із смужками-обрізками тканини - так само обв"язати, тільки залишками старого муліне, які вже нікуди не дінеш, а викидати рука не піднімається:). І зробити, наприклад, підставочки для чашок або прихватки.

Scissor case

Це перша моя вишивка не для картини:). Вишивала для подруги чохольчик та маячок для ножиць. Для підкладу чохла використала таку літню квіткову тканину.

Для ножиць чохол так і не використовувався:), прикрашає кімнату в якості конвертика з шоколадними цукерками на Новий рік, а маячок - як іграшка для ялинки:)))

 

Поруч - підставочки для чашок або стаканів, теж перша робота, з фетру:)

Цікавинки для гарного закінчення тижня:)

Неймовірні зйомки двох братів Пініл"я!

Як песики реагують на фокуси й магію? Дивіться, как прямо перед носом у собак зникають смаколики в руках ілюзіоніста з Фінляндії Хосе Ахонена!

Весела прогулянка

Ходили ми знов сьогодні до нашого парку на прогулянку веселою командою. Я прихопила із собою фетрові прапорці, щоб при нагоді зфотографувати:).
Зшила іх ще перед Пасхою, але ніяк не випадало зробити світлини. І ось, зупинившись на невеличкому дитячому майданчику (де Катруся зарилася з іншими дітками у пісок), ми розвісили прапорці. Одразу ж з"явилися допитливі малюки, подивитися, чим це займаються великі тьоті, і все помацати руками:).

 

Щось в цьому році блакитний - мій фаворит (мабуть, хочеться на море)))

Мої перші сумочки

Швейна машинка та веселі принти на бавовні - перші помічники, коли треба терміново йти на день народження до маленької дівчинки, а часу на пошуки подарунків вже не залишається:). Ну, а натхненником і вчителем є інтернет:)))

Американська бавовна, розміри приблизно 36x24 cм (щоб можна було положити альбом для малювання). Біля другої сумочки – пенал з фломастерами (ці котики – українські:))).

Мої дві племінниці займаються танцями. Отож, для наймолодшої шилася спортивна сумочка із джинсових тканин, а на додачу – косметичка, щоб усе необхідне було під рукою. Сумку прикрасила надихаючими написами:).  Довжина  38 cм.   

Сумку після трьох років активного використання племінниця днями віддала, бо вже туди не вміщається:). Тепер будемо юзати ми, бо вона – як новенька!)))

Ще один наборчик – для середульшої. Messenger Bag (за МК Тетяни) зі старої джинсової спідниці. На задню стінку сумки використала частину спідниці із кишенею та застібкою-блискавкою, під яку теж вставила потаємну кишеньку. На клапані – льон від Лєни Diora. 

Згодом додала ще гаманець та пенал. Гаманець зшитий за цим МК, трохи його модифікувала, а кумедний пенальчик побачила тут.

Ці всі роботи – ще 2012-13 років, тож зфотографовані дуже нашвидкуруч.

Наш парк "Перемога"

 

Недалеко від нашого будинку є чудовий мальовничий парк - парк “Перемога”. Ми дуже любимо туди ходити на прогулянки. Там і сосновий ліс, і березовий гай, і канал з острівцем, чудові каштанові алеї і великий квітник з трояндами. А для дітей - повно місць для розваг: чудові майданчики і атракціони.

 Звичайно, кожного разу ми шукаємо і годуємо білочок :)

 

Нахабні ворони іноді намагаються забрати у білочки золотий горішок:).

 Ні, ця дівчина годує білочку вафелькою:).

А білочка вдає, що її цікавить кульбабка.

 Але виявилося, що крім них є й інші мешканці:). Ось минулої весни я налякала вужа, і він на мене шипів (а як сама злякалася, поки не розгледіла у фотоапараті, що це таки вуж!!!).

 Натрапили на здоровенних равликів.

 

Під місточком побачили маму-качку з пухнастими каченятами.

 Поплавали на катамарані наввипередки з малесенькою чорною качечкою з дивним червоним дзьобом.

 Довелося шукати в інтернеті, що це за звір такий:). Виявилося - курочка водяна (камышница рус.). Цікаво, що лапки в неї без перемичок, як у інших водоплавних.

Настрій у нас після прогулянок отакий: