Магнолілії цвіт :)

Рожеве чаювання

 

 Авжеж, мене не оминула ця доля :) - палко закохатися у роботи французських дизайнерок, особливо Веронік. І тому, надихаючись прикладом інших майстринь, створила цей наборчик у подарунок своїй кумі у 2012 році. 

Це моя перша робота з прикладного використання вишивки.

Колір добирала сама, до тканини, й моточка ледве вистачило на все, крім назви. Довелось підбирати ще один тон, отже, монохрому не вийшло :)

 Взагалі, історія створення таких робіт (принаймні у мене) досить цікава. Все починається з непереможного бажання вишити конкретну картинку, з одночасною думкою - а куди ж її потім пристроїти. І тут випадає чудова нагода - зробити подарунок на день народження куми. Але ж не картину на кухню - крутяться далі думки - бо в минулому році уже картинки з вишивкою дарувалися :), - а може, грілку на чайник? - о, цікава ідея! І вже перебираються стосики відрізів американської бавовни: квіточки, смужечки, горошки... Тістечка! Так. До грілочки можна додати у комплект і текстильну корзиночку для цукерок/тістечок. А як же це все шити? Шукаємо, переглядаємо майстер-кляси, і зупиняємося на простих і зрозумілих МК чудової майстрині Lusi. Вишиваємо, шиємо, робимо кілька косяків, один із них декоруємо йо-йошкою, і.. готово!
Отакі в мене бувають рукодільні історії :)
МК по шиттю грілки на чайник
МК по шиттю текстильної корзиночки для цукерок
До слова, Людмила перша, хто мене заохочував створити блог, але ж ми не шукаємо легких шляхів :)))

 

Майже всі мої попередні роботи зфотографовані нашвидкуруч, за 5 хвилин (просто для себе, щоб не забути:), у моїй "робочій зоні" - на обідньому столі на кухні, з улюбленою "Janome".

Як я готувалася до Великодня. Продовження

Сьогодні покажу мій доробок. Звісно, спочатку вишивка :)

Давно вже хотіла зробити серветку або скатертинку на Великодній стіл. Брак часу і відповідної тканини для вишивки дозволив вибрати тільки невеличкий сюжет (виявилось, Veronique Enginger) із  збірничка MANGO "Une annee a broder".

Звичайно, вишивку підбирала до бавовни з такою ж тематикою:). На жаль, забула проклеїти клаптик двостороннім клейовим флізеліном, тільки пристрочила швом для аплікації. Розмір серветки вийшов 33х33 см, а самої вишивки - 7х7 см.
Іще зшила сердечки з давно вже вишитими сердечками) Акуфактуму.

І любов з першого погляду - кролик від La Comtesse. Правда, не встигла з ним нічого зробити:

А ще ми на рукодільних виставках накупили з дівчатами гарнюніх фігурок SKY SWALLOW, і я з донькою їх розмальовувала. Дуже захоплююча справа! Окрема подяка Наталочці за розповідь про акрилові фарби, які я теж придбала.

І наостанок - алаверди Тоні, з якою ми майже одночасно фотографували фіалки. Voila`!

Чоловік часто розказує усілякі байки про своє село під Бахмутом (зараз ще Артемівськ). Так от. Жив собі там дід на прізвисько Хек. І от іде він вулицею, уже за 90 років, перехожі вітаються й питають: "Як здоров"я, діду?" - "Шо?"  - "Як здоров"я?" - " Приводь жінку - узнаєш!!!" - шамкав дід.

Як я готувалася до Великодня

А готуватися я почала заздалегідь, майже від Різдва. Дістала два улюблені журнальчика "Все о рукоделии" і віддала мамі на опрацювання :). А результатами прикрасила вербові гілочки на Вербну неділю і маленький кошик, куди згодом додала травичку та яєчка))).
Отже, квіточки, пташки і яєчка - з № 2(17) март 2014, автор Алена Горбова, Киев:

 

Курочка - з № 2 (11) март-апрель 2013, автор Ирина Свид, Харьков:

To be continued...

Всесвітній день книг

Так, так, це - про мене. Магія книги, магія слова... завжди на мене діяла. Ще перед школою, як тільки почала читати, виходила у двір гуляти не з ляльками та пасочками, а з улюбленою книжкою.
В сьогоднішньому швидкоплинному житті знайшла для себе можливість поєднувати і хоббі, і читання (тобто, слухання :). Мої лягають спати, я беру вишивання, вмикаю настільну лампу, одягаю навушники і поринаю у світ аудіокниг. Іноді книга так захоплює, що неможливо зупинитись, хоча й очі злипаються, і голка з рук випадає... а я усе слухаю )))

Вже кілька років користуюся сайтом, де можна не тільки скачувати книжки, але й слухати онлайн, та й організація простору у них чудова. Це asbook.net. Відкрила для себе не тільки нових авторів (наприклад, Тома Шарпа "Уилт"), але й дуже цікавих виконавців.

Це Ігор Князєв, який читає не просто дуже гарно, але й чудово озвучує музикою. І вибирає тематику, яку я так люблю - містику, фентезі, фантастику, детектив. Він озвучив мого улюбленого Муракамі, Фаулза, Крапівіна, Кінга. Познайомив з Нілом Шустерманом... Якось в коментарі один із слухачів йому написав, що на його голос підсаджуєшся, як на наркотик :) І це правда :)
Ще для мене наркотиком став Денис Веровой, який прочитав майже всього Макса Фрая (цикли про "Ехо").

А вчора мені захотілося пошукати аудіокниги українською мовою, та їх виявилося не так уже й багато, і , на жаль, майже не було сучасної української літератури.

Сподіваюся, комусь мій цей допис виявиться корисним ))). З часом буду ділитися ще тим, що мені сподобалося і зацікавило.
А тим, хто мені дорікне, що це порушує чиїсь авторські права (їх ми також сьогодні вшановуємо), відповім, що аудіокниги на сайті asbook.net викладені в рамках проекту "Нигде не купишь".

Говори українською мовою

В минулому році, підбираючи для племінниць вірші про українську мову, згадала цю строфу, але не змогла знайти в інтернеті вірша. І ось днями згадала, як колись (у далекому 1989) ми з сестрою, студентки, відпочивали в чарівній місцині з водоспадами - Шешорах, і з нами в будиночку жила сім'я, як виявилося, молодого поета з Коломиї, Василя Рябого. Відшукала у своїх паперах презентовану ним газету агрофірми "Прут" з його віршами.


Говори українською мовою

Розумів я тебе, як човен пругку течію,
пам'ятав я тебе як ніби ти поруч стоїш.
А все ж щось таки не міг прочитати в тобі,
і тому попросив: говори українською мовою.

Говори, не соромся, не бійся вперше сказаних слів,
говори мені тихо, тихенько, кохана.
Я собі пригадаю зарінок, дорогу, місток,
посизілі у затінку верби, калину і маму.

Говори, - ніби гладить долоня чоло,
наче ластівка падає з неба вкраїнно вечірнього.
Я радію біля твоїх ледь розтулених вуст
і ще більше у тебе закохуюсь вічми.

Слух росте мій, до тебе напружено звернений,
в карім погляді  ніжно вишукую рідного...
Ти сказала, що так  навіть буде зручніше,
що відчула, як тоне у морі розлука.

Ти сказала це все одним подихом,
І так дивно мені - українською мовою.


Ця місцина так і називається - Сріблясті водоспади , знаходиться біля містечка Косів, до речі, зовсім недалеко від скелі Камінь Довбуша, "пісенний край Черемоша й Прута" (фотографії з інтернету):

Наш будиночок знаходився майже над одним з водоспадів, в першу ніч заснути було неможливо :). А потім вже важко було вдома засинати без цього постійного шуму.
Ще один із приємних спогадів - наш відпочинок якраз співпав із закінченням Петрівського посту, і усе село, вдягнувши святковий одяг, зранку йшло у церкву. Це було так незвично (1989 рік) - усі у вишиванках, і малі, і старші, чоловіки і жінки. Добре, що наш народ повертається врешті-решт до свого коріння, звичаїв та мови.

Garden in blossom

Цю милу дівчинку Perrette Samouїloff мені захотілося вишити одразу, як я її побачила. Дизайн "Cache-cache" (хованки) з книги AGENDA 2002  Les arbres. І що цікаво, це дерево нагадує мені одразу і абрикоси, і персики, і яблуні, і сакури.

Взагалі, якось любительки французських дизайнів оминули увагою Perrette Samouїloff, хоча вона публікується в кожному випуску AGENDA, і її малюки й малючки дуже чарівні, як на мене.

Початок

Цей блог створено на  вимогу дружньої спільноти київських (і не тільки київських) вишивальниць, з якими мені пощастило познайомитися на протязі 2014-2015, і наполегливі заклики яких пересилили прокрастинацію мого організму.

Змалечку мені подобалось робити щось своїми руками (особливо прогулювати тренування, тиняючись вуличками Києва та Володимирською гіркою). Шиття, вишивання та плетіння - мої головні уподобання, і зараз день без рукоділля - як їжа без сиру (фр.).

Буду рада ділитися з вами тим, що мене надихає, що вже створено і що у процесі :-)

А надихають мене останнього часу невимовно гарні світлини робіт з вінтажними фонами, старим деревом, обшарпаними стінами. У пошуках такого фону у нашій квартирі я несподівано знайшла його на балконі, це перша "проба пера"))).