Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Ліна Костенко
Гарний вірш! За життя, в нас теж багато надкльованих горіхів ;))
ВідповістиВидалитиТак, дуже гарний! Мене вражає вміння Ліни Костенко кількома рядками так майстерно передати осінній настрій!
ВидалитиСумно стало... Гарний вірш.. Дякую!
ВідповістиВидалитиАллочко, не сумуй! :)
ВидалитиКрасива осінь вишиває клени,
ВідповістиВидалитиЗніма з гілок палітру про запас
Для теплих пледів - золоте й зелене
із сонцем в серці, з думкою про нас.
Їй треба ще пташок зібрати в вирій
набрать горіхів, кетягів калини
звязати шарф березі білошкірій
Накрить туманом пагорби й долини.
А потім сяде в домі у вогня
візьме до рук гарячу чашку кави
обійме кішку, білку й вовчення
І їм розкже казочки цікаві)
;)
Наталю, прочитавши кілька разів твої гарні вірші, навіть не сумніваюся, що цей також твій!
ВидалитиДуже гарно! З рукодільним смаком :)
Дуже дякую) Часом раптово виникає бажання переказати якись вірш на свій лад. Взяла першу строку і....))) Ліна Костенко надихнула)
ВидалитиЯ думал песенку сложить об этом ,
ВідповістиВидалитикак роща не могла расстаться с летом,
Как листья не хотели оторваться,
Как осень не могла расторговаться ,
Хотя кидалась золотом и медью,
Хотя сверкала первой гололёдью.
Ну а зима однажды на рассвете
За серебро купила все на свете!
Я думал песенку сложить об этом,
Как роща не могла расстаться с летом,
Но не сложил...Чего б ,казалось проще,
Ведь за окном серебряная роща!..
Можно дописать? Хоть и детское стихотворение "Я думал песенку сложить об этом", но строка " листья не хотели оторваться" меня очень трогает
ВидалитиДуже мила пісенька! Дякую, Юля!
ВидалитиА можна я без віршів і пісеньок :)? Хоча із задоволенням прочитала усі.
ВідповістиВидалитиПриємно бачити твою осінню творчість (це я і про попередній пост із прекрасним фото))) - попереду ще золото, сподіваюсь, хоч бачу дорогою на роботу все більше охри
Дякую, Тонечко!
ВідповістиВидалитиЦе не творчість, радше - миттєві замальовки мого осіннього настрою, так би мовити, "мимоходом" :)
Такий гарний и такий сумний...
ВідповістиВидалитиТак, вірш прекрасний!
Видалити