вівторок, 21 квітня 2015 р.

Говори українською мовою

В минулому році, підбираючи для племінниць вірші про українську мову, згадала цю строфу, але не змогла знайти в інтернеті вірша. І ось днями згадала, як колись (у далекому 1989) ми з сестрою, студентки, відпочивали в чарівній місцині з водоспадами - Шешорах, і з нами в будиночку жила сім'я, як виявилося, молодого поета з Коломиї, Василя Рябого. Відшукала у своїх паперах презентовану ним газету агрофірми "Прут" з його віршами.


Говори українською мовою

Розумів я тебе, як човен пругку течію,
пам'ятав я тебе як ніби ти поруч стоїш.
А все ж щось таки не міг прочитати в тобі,
і тому попросив: говори українською мовою.

Говори, не соромся, не бійся вперше сказаних слів,
говори мені тихо, тихенько, кохана.
Я собі пригадаю зарінок, дорогу, місток,
посизілі у затінку верби, калину і маму.

Говори, - ніби гладить долоня чоло,
наче ластівка падає з неба вкраїнно вечірнього.
Я радію біля твоїх ледь розтулених вуст
і ще більше у тебе закохуюсь вічми.

Слух росте мій, до тебе напружено звернений,
в карім погляді  ніжно вишукую рідного...
Ти сказала, що так  навіть буде зручніше,
що відчула, як тоне у морі розлука.

Ти сказала це все одним подихом,
І так дивно мені - українською мовою.


Ця місцина так і називається - Сріблясті водоспади , знаходиться біля містечка Косів, до речі, зовсім недалеко від скелі Камінь Довбуша, "пісенний край Черемоша й Прута" (фотографії з інтернету):




Наш будиночок знаходився майже над одним з водоспадів, в першу ніч заснути було неможливо :). А потім вже важко було вдома засинати без цього постійного шуму.
Ще один із приємних спогадів - наш відпочинок якраз співпав із закінченням Петрівського посту, і усе село, вдягнувши святковий одяг, зранку йшло у церкву. Це було так незвично (1989 рік) - усі у вишиванках, і малі, і старші, чоловіки і жінки. Добре, що наш народ повертається врешті-решт до свого коріння, звичаїв та мови.
Blog Widget by LinkWithin

2 коментарі:

  1. Скільки гарних місць в нас на Україні, про які ми не знаємо! Жаль.

    ВідповістиВидалити
  2. Слухай, який вірш... І яке щастя, що не було на західній Україні Голодомору, і не понівечило там так народ у багатьох сенсах...

    Водоспад - казка, якби не їхала неввдовзі на Шипіт, вже ходила б сумна і ниділа "хочу туди, хочу зараз" )))

    ВідповістиВидалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...