Пора тюльпанів 2

Тюльпани... Ці - для мами...

Пора тюльпанів

Поки інші змагаються у вишиванні мініатюр, покажу свою гігантоманію :)

А передісторія появи цього панно з тюльпанами така: через кілька місяців після народження доні у мене почалася справжня "ломка" без голки, ниток та полотна :)   І тому взяла перший-ліпший роздрукований з інтернету дизайн і при будь-якій нагоді "вгамовувала спрагу". От букетик і вийшов 50х42 см від хрестика до хрестика :)))
Довго думала, куди ж-то таку завелику красу:) пристроїти. А як замінили доні маленьке ліжко на велике - вирішила зробити таке собі узголів"я. Простібала все вручну. Окрема гордість - окантовка та рівненькі кутики:)  Розміри - 90х70 см. Отак виглядає над ліжечком:

Наволочки двох подушок пошиті із залишків клаптиків Layer Cakes колекції "Coquette" Moda, який я спеціально купувала на покривало для ліжка. Покривало (точніше, його верх) зшите вже давно. Тепер треба набратися духу (і мотивації) простібати!!! та дошити :)))   Мотивацію доробити це панно, з минулого року, знаходила за допомогою Лєниної гри, яку вона проводить на  Ravelry :)

І наостанок - ще один букет тюльпанів, вишитий для подарунку:

Огіркова магнолія;)

 

Щось у мене пагано складається з редагуванням дописів:)  Хочу тільки зберегти - а вони вискакують опублікованими:)))

А ви бачили огіркову магнолію?:)

Це - одна з форм магнолії Суланжа.:)

 А ось наступна скромниця - Magnolia acuminata L.

Магнолілії цвіт :)

Рожеве чаювання

 

 Авжеж, мене не оминула ця доля :) - палко закохатися у роботи французських дизайнерок, особливо Веронік. І тому, надихаючись прикладом інших майстринь, створила цей наборчик у подарунок своїй кумі у 2012 році. 

Це моя перша робота з прикладного використання вишивки.

Колір добирала сама, до тканини, й моточка ледве вистачило на все, крім назви. Довелось підбирати ще один тон, отже, монохрому не вийшло :)

 Взагалі, історія створення таких робіт (принаймні у мене) досить цікава. Все починається з непереможного бажання вишити конкретну картинку, з одночасною думкою - а куди ж її потім пристроїти. І тут випадає чудова нагода - зробити подарунок на день народження куми. Але ж не картину на кухню - крутяться далі думки - бо в минулому році уже картинки з вишивкою дарувалися :), - а може, грілку на чайник? - о, цікава ідея! І вже перебираються стосики відрізів американської бавовни: квіточки, смужечки, горошки... Тістечка! Так. До грілочки можна додати у комплект і текстильну корзиночку для цукерок/тістечок. А як же це все шити? Шукаємо, переглядаємо майстер-кляси, і зупиняємося на простих і зрозумілих МК чудової майстрині Lusi. Вишиваємо, шиємо, робимо кілька косяків, один із них декоруємо йо-йошкою, і.. готово!
Отакі в мене бувають рукодільні історії :)
МК по шиттю грілки на чайник
МК по шиттю текстильної корзиночки для цукерок
До слова, Людмила перша, хто мене заохочував створити блог, але ж ми не шукаємо легких шляхів :)))

 

Майже всі мої попередні роботи зфотографовані нашвидкуруч, за 5 хвилин (просто для себе, щоб не забути:), у моїй "робочій зоні" - на обідньому столі на кухні, з улюбленою "Janome".

Як я готувалася до Великодня. Продовження

Сьогодні покажу мій доробок. Звісно, спочатку вишивка :)

Давно вже хотіла зробити серветку або скатертинку на Великодній стіл. Брак часу і відповідної тканини для вишивки дозволив вибрати тільки невеличкий сюжет (виявилось, Veronique Enginger) із  збірничка MANGO "Une annee a broder".

Звичайно, вишивку підбирала до бавовни з такою ж тематикою:). На жаль, забула проклеїти клаптик двостороннім клейовим флізеліном, тільки пристрочила швом для аплікації. Розмір серветки вийшов 33х33 см, а самої вишивки - 7х7 см.
Іще зшила сердечки з давно вже вишитими сердечками) Акуфактуму.

І любов з першого погляду - кролик від La Comtesse. Правда, не встигла з ним нічого зробити:

А ще ми на рукодільних виставках накупили з дівчатами гарнюніх фігурок SKY SWALLOW, і я з донькою їх розмальовувала. Дуже захоплююча справа! Окрема подяка Наталочці за розповідь про акрилові фарби, які я теж придбала.

І наостанок - алаверди Тоні, з якою ми майже одночасно фотографували фіалки. Voila`!

Чоловік часто розказує усілякі байки про своє село під Бахмутом (зараз ще Артемівськ). Так от. Жив собі там дід на прізвисько Хек. І от іде він вулицею, уже за 90 років, перехожі вітаються й питають: "Як здоров"я, діду?" - "Шо?"  - "Як здоров"я?" - " Приводь жінку - узнаєш!!!" - шамкав дід.