вівторок, 11 серпня 2015 р.

The Goldfinch. Donna Tartt

Чи буває у вас так, що книга затягує не тільки цікавим і карколомним сюжетом,  змушує співпереживати головному горою, не відпускаючи до останньої сторінки, а й оповідає про речі, цікаві та знайомі вам? 
Для мене саме такою книгою став роман Донни Тарт "Щиглик", одержавший Пулітцеровську премію 2014 року.
Пересказувати сюжет - марна справа. Бо кількість піднятих у книзі проблем - не одна, і навіть не дві. Але крізь всю цю купу тем, де одною з головних - образотворче мистецтво, голандський живопис, мене особливо зачепила тема любові до меблів та Мангетен, де живе головний герой.

Магазин товарів для художників "Pearl Paint"
 
Це був перший з магазинів у Нью-Йорку, в який я потрапила. Старезна будівля. Широкі дерев"яні скрипучі сходи. Височезна стеля. І така кількість різноманітних фарб, пензлів, паперу та іншого краму... і на всіх поверхах... Що я так розгубилася, що не придбала навіть олівця:)
(До речі, в кожного будинку - свій пожежний гідрант).

Central Parc 
 
 

 


Кондитерська "Петросян"
 
 


Таксі

Але, до книги:
«Таких книг, как «Щегол», за десять лет появляется штук пять, не больше. Она написана и с умом, и с душой. Донна Тарт представила публике блистательный роман».
Стивен Кинг

«Освободите на полке с книгами о любимых картинах место для шедевра Донны Тарт о крохотном шедевре Карела Фабрициуса».
The Washington Post 



Blog Widget by LinkWithin

4 коментарі:

  1. О , як гарно описано, ще й підкріплено фото!

    ВідповістиВидалити
  2. Очень противоречивые чувства вызвала во мне эта книга.Наверное еще ни одно произведение не давалось мне так тяжело.Несколько раз я откладывала книгу,потом возвращалась к ней.Для меня книга очень четко поделилась на две части: жизнь Тео с мамой до происшествия в музее и последующие события, которые привели его в Лас-Вегас к отцу - это первая часть; а вторая - все оставшееся после возвращения в Нью-Йорк. И если первая часть мне безумно понравилась развитием сюжета, не глубиной или психологией, а именно сюжетно, то вторая часть просто провалилась в какую-то пустоту под названием ''ничто''. По сути все повороты второй части можно предугадать и просчитать, а это скучно.Думаю это все же не моя книга, или она мне попала не под настроение. Не тронуло, не зацепило с самого начала. Постепенно теряешь нить и смысл происходящего и становится очень скучно от многословия.

    ВідповістиВидалити
  3. Как интересно ты описала эту книгу, Наташ! Я очень люблю, когда фильм или книга меня настолько впечатлит :), жаль, такое бывает редко.

    ВідповістиВидалити
  4. Я в выходные пополняла свою книжку, как раз поставила в очередь . Вот следующей и начну.

    ВідповістиВидалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...